Апостиль – стандартна міжнародна практика підтвердження відомостей про юридичну правочинність того чи іншого документа, для пред’явлення його на території держав, які є учасниками Гаазької конвенції 1961-го року. Документи, які зазнали процедури апостилізації, не вимагають іншого засвідчення та визнаються всіма державними органами країн-учасниць Конвенції.
В Україні штамп апостиль проставляють відповідні органи Міністерства закордонних справ і Міністерства юстиції. Апостиль ставиться органами тієї держави, на території якого виписаний документ. В окремих випадках, якщо між країнами існують окремі двосторонні домовленості, що спрощують легалізацію документів, апостиль може не проставлятися. Така угода існує, наприклад, між країнами СНД.
Історія знає безліч двосторонніх міжнародних договорів, які визнавали справжність виданих іншими державами документів. Спроби комплексно вирішити цю проблему робилися неодноразово. Всі вони, врешті-решт, вилилися, в створення і підписання 5 жовтня 1961-го року учасниками Гаазької конференції з міжнародного приватного права, так званої Гаазької конвенції. Проставлення апостиля значно спростило раніше існуючий спосіб консульської легалізації, в зв’язку з чим, в подальшому, такий метод став називатися «спрощеною легалізацією».
Існує кілька версій виникнення терміна «апостиль». У Франції вважається, що цей термін, походить від французького «apostiller» – нотатки на полях, що застосовувалися французькими чиновниками в XVIII столітті, при прочитанні документів. За іншою версією, це слово прийшло з класичної латині, від слів «post illa» або «postilla» – позначки або пояснення. Виходячи зі змісту слів що утворили його, «проставити апостиль» означає помітити документ, але насправді це означає, що повноважний орган засвідчує відповідність документа нормам міжнародного права.
Сьогодні учасниками конвенції є понад сто держав світу, в тому числі і Україна, яка приєдналася до них у 2003-му році. Кількість країн-учасниць постійно збільшується, тому апостилізація документів стає все більш поширеною практикою. Цьому ж сприяє постійна інтенсифікація міжнародних взаємин. Наступним етапом спрощення стає міжнародна сертифікація виданих документів.
Процедура апостилізації включає в себе нотаріально засвідчений переклад документа і власне сам «апостиль», квадратний або прямокутний штамп зі стороною не менше 9 см, такі правила прописані в умовах Конвенції. Апостиль ставиться на документи, видані органами ЗАГС, органами внутрішніх справ, прокуратурою, судом, нотаріусами, документи про освіту. Апостиль на документи про освіту проставляється в Міністерстві науки і освіти. Апостиль може проставлятися як на зразки оригінальних офіційних документів, так і на нотаріально засвідчені копії (найчастіше). Документи, видані за кордоном, на яких проставлено апостиль, в Україні легалізуються шляхом нотаріального перекладу.
Потрібно знати, що апостиль, не проставляється на документи видані консульствами і посольствами, так само неможливо проставити апостиль на документи пов’язані з митною або комерційною діяльністю.
В даний час, для отримання спрощеної легалізації документів, зовсім необов’язково спочатку перекладати документ в сертифікованому бюро перекладів, потім самому засвідчити переклад у нотаріуса, а потім проставляти апостиль в уповноважених органах. Всю цю складну процедуру, можна замовити в одній установі, наприклад, у бюро перекладів Київ «Держпереклад».
Немає коментарів:
Дописати коментар